14 квітня 1997 постановою Кабінету Міністрів України № 341 було затверджено "Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України". Так на шостому році незалежності України був оформлений акт народження цієї служби.

Відповідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, основними завданнями Державтоінспекції є: реалізація в межах своєї компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; організація контролю за дотриманням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища від шкідливого впливу автомототранспортних засобів; удосконалення регулювання дорожнього руху з метою забезпечення його безпеки та підвищення ефективності використання транспортних засобів; виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, які сприяють їх вчиненню.

Державтоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, нормативними актами МВС.

Трохи історії. У 1936 році прообраз сучасної Державтоінспекції було включено до складу Головного управління Робітничо-селянської міліції НКВС СРСР, і 3 липня того ж року Народний комісаріат СРСР прийняв постанову "Про затвердження Положення про Державну автомобільну інспекцію Головного управління Робітничо-селянської міліції НКВС СРСР". У перші роки діяльності молодий Державтоінспекції не вистачало кваліфікованих кадрів, не було досвіду роботи, а у працівників не було ні патрульних автомобілів, ні радіозв’язку. В роки Великої Вітчизняної війни співробітники інспекції, що залишилися у її особовому складі, проводили мобілізацію автотранспорту для фронту, під час бомбардувань німецької авіації стежили за дотриманням правил світломаскування, гасили пожежі та рятували людей з-під руїн. У післявоєнний період співробітники ДАІ брали активну участь у відновленні автомобільного парку країни. У середині 50-х років випуск вітчизняних автомобілів перевищив довоєнний рівень у 2,5 рази, що гостро поставило питання попередження та профілактики дорожньо-транспортного травматизму. У першій половині 60-х років вступили в силу єдині в країні Правила руху вулицями та дорогами. У цей же період було розпочато застосування індикаторних трубок для виявлення водіїв у стані алкогольного сп’яніння, почали споруджуватися перші стаціонарні пости для здійснення нагляду на заміських дорогах. Освоюється виробництво екзаменаційних апаратів для оцінювання теоретичних знань кандидатів у водії. У 70-х роках значно покращується технічна база ДАІ. Для нагляду за дорожнім рухом починають використовувати радіолокаційні вимірювачі швидкості транспортних засобів, гелікоптери та патрульно-санітарні автомобілі. Наприкінці 1990-х років з переходом до ринкової економіки значно збільшується кількість автотранспорту та інтенсивність його використання, стан безпеки дорожнього руху помітно ускладнюється. Значно зростає кількість аварій та загиблих, все частіше з’являються повідомлення про злочини на дорогах. Всі ці обставини продиктували необхідність посилити контроль з боку Державтоінспекції, зміцнити й розширити її структуру. Сьогодня ДАІ МВС України нараховує майже 23 тисячі співробітників, з яких 19,6 тисяч - атестовані і 3,3 тисяч - вільнонаймані. У структуру Департаменту Державної автоінспекції входять Управління моніторингу та інформаційного забезпечення, Управління дорожньо-патрульної служби, організації розшуку автомототранспортних засобів та профілактичної роботи, Управління державної автомобільно-технічної інспекції, контролю за перевезенням небезпечних вантажів та станом доріг, Служби безпеки руху. Побажаємо всім працівникам цієї, так необхідної всім нам служби ДАІ, успіхів у їх нелегкій праці і, звичайно ж здоров’я, яке, як кажуть, не купити ні за які гроші. Удачи і підвищення по службі вам!